В сучасних умовах загострення відносин між окремими державами, яке переростає у збройний конфлікт, особливу небезпеку для цивільного населення становить використання військової авіації та артилерії.

З метою захисту цивільного населення міста у разі виникнення збройного конфлікту всім громадянам рекомендується:

негайно повідомити в найближче відділення міліції, органи місцевої виконавчої влади, черговому рятувальної служби за телефоном «101», черговому міліції за телефоном «102»;

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Правильно і безпечно знешкодити вибухонебезпечні предмети здатні лише досвідчені фахівці. Ні в якому разі не намагайтеся робити це самі, адже це може призвести до трагічних наслідків

З собою мати наступні документи: паспорт, військовий білет, документи про освіту і фах, посвідчення про шлюб і народження дітей, пенсійне посвідчення, трудову книжку та інші документи.

З собою мати наступні речі: валізу (рюкзак) з теплим одягом, постільною білизною, особистими речами і предметами гігієни, гроші, цінності, продукти харчування і воду на 3 доби. Загальна вага не повинна перевищувати 50 кг на одну людину.

До валізи (рюкзака) прикріпити нашивку з позначенням адреси постійного місця проживання, прізвища евакуйованого і місця призначення.

На одягу дітей мають бути нашивки з позначенням прізвищ, імен та по батькові дитини та його батьків, року народження, адреси постійного місця проживання і місця призначення.

 

В ході евакуації необхідно:

 

Особи, які мають на руках військові білети з мобілізаційними приписами, евакуації не підлягають!

Громадяни повинні завчасно за місцем свого проживання з’ясувати розташування захисної споруди (підвального приміщення) (далі – сховища), призначеного для укриття населення.

Населення укривається у сховищах за сигна­лами цивільного захисту.

Заходити до сховищ потрібно організовано, швидко і без паніки.

У сховищі зручніше розміщуватися групами  з тих, хто разом мешкає в одному будинку. В кожній групі призначають старшого. Осіб з дітьми, розміщують в окремих відсіках або у спеціально відведе­них місцях. Літніх і хворих намагаються влаштувати ближче до вентиляції.

У сховище (укриття) потрібно приходити з документами, запасом продук­тів харчування та води на 2 доби та простішими за­собами індивідуального захисту органів дихання (ватно-марлева пов’язка тощо).

Не дозволяється приносити з собою громіздкі речі, речовини з сильним запахом та легкозаймисті, приводити тварин.

У сховищі забороняється ходити без потреби, шуміти, курити, виходити назовні без дозволу коменданта або чергового.

Всі у сховищі зобов'язані виконувати розпорядження чергового по сховищу, надавати посильну до­помогу хворим, інвалідам.

На території міста Дніпра розташовано 25 підприємств, які у процесі виробництва використовують небезпечні хімічні речовини. Крім того територія м. Дніпро потрапляє в зону можливого хімічного ураження у випадку виникнення аварії на ВАТ „ДніпроАзот”  (м. Дніпродзержинськ), Аульській хлорпереливній станції (смт. Аули),  КП „Запорізький титаномагнієвий комбінат” (м. Запоріжжя) та на залізничних станціях, через які здійснюється перевезення небезпечних хімічних речовин. Найбільш поширеними небезпечними речовинами є хлор та аміак.

Аміак – безбарвний газ з удушливим різким запахом схожим на запах нашатирного спирту та їдкий на смак. Легший за повітря. При потраплянні в атмосферу димить. Температура кипіння -33,4 °С.

При ураженні аміаком виникає серцебиття, порушення частоти пульсу, ускладнене дихання, печіння, почервоніння та свербіж шкіри,  різь в очах.

Ураженого необхідно винести на свіже повітря. Рекомендовано вдихання водяної пари, розчину ментолу в хлороформі, тепле молоко з содою або водою „боржомі”. При задусі – кисень, при спазмі голосової щілини – тепло на область шиї, теплі водні інгаляції. При зупиненні дихання – штучне дихання. При потраплянні аміаку в очі – невідкладне промивання водою. При ураженні шкіри – промивання чистою водою, накладення примочки з 5% розчином оцтової або лимонної кислоти.

Хлор – зеленувато-жовтий газ з удушливим різким запахом. При виході в атмосферу димить, утворюючи з водяною парою білу хмару. Твердішає при температурі -101°С, як наслідок навіть узимку рідкий хлор може випаровуватись. Він у 2,5 рази важчий за повітря, тому хмара хлору буде стелитися при землі за напрямком вітру, накопичуючись у низьких ділянках поверхні (ярах, балках, низинах) та підвальних приміщеннях.

Випаровування хлору сильно руйнують слизові оболонки дихальних шляхів. Може викликати набряк легенів та опіки шкіряного покрову. Отруєння високими концентраціями може привести до миттєвої смерті.

Ураженого необхідно винести на свіже повітря, забезпечити цілковитий спокій, якомога раніше забезпечити інгаляції киснем. При подразненні дихальних шляхів – вдихання парів нашатирного спирту. промивання очей, носа та рота 2% розчином питної соди. Дати пити тепле молоко з содою або водою „боржомі”, каву.

 

Внаслідок промислової аварії, терористичних проявів або стихійного лиха на хімічно-небезпечних об’єктах або транспорті може виникнути викид (вилив) аміаку або хлору у навколишнє середовище. Хмара забрудненого повітря буде розповсюджуватись за напрямком вітру від місця аварії та може викликати ураження людей. Якщо ви опинились в зоні дії отруйної речовини та не знаєте напрямок виходу, то максимально швидко виходьте перпендикулярно напрямку вітру, бажано на добре провітрювану ділянку місцевості.

Якщо Ви перебуваєте в приміщенні – терміново закрийте вікна та двері,  відключіть електричні, нагрівальні, газові прилади. Повідомте сусідів. При наявності часу на вихід із зони хімічного зараження одягніть дітей та швидко вийдіть із зони у напрямку перпендикулярному напрямку вітру. При відсутності часу на вихід із зони зараження, або неможливості залишити приміщення необхідно закласти щілини у закритих вікнах та дверях за допомогою змоченого у воді ганчір’я. По можливості при ураженні хлором необхідно піднятися на верхні поверхи, а при ураженні аміаком необхідно перейти на нижні поверхи або підвальні приміщення.

Для захисту органів дихання можна використовувати підручні засоби: вироби із тканини змочені у воді, хутряні, ватні частини одягу, або заздалегідь виготовлені ватно-марлеві пов’язки з товщиною слою вати не менше 3 - 4 см. При закриванні такими засобами органів дихання зменшується кількість аміаку при вдиханні та, як насідок, зменшується важкість ураження.

При наявності часу буде здійснюватись організована евакуація населення із зони можливого хімічного зараження. Населення буде оповіщуватись за допомогою радіо, телебачення, працівниками житлово-експлуатаційних підприємств та співробітниками міліції. У цьому разі необхідно уважно слухати всі повідомлення та неухильно виконувати вказівки відповідальних осіб.

Катастрофічне затоплення частини території міста Дніпропетровська можливе при гідродинамічних аваріях, пов’язаних з виходом із ладу гребель (або їх частин) Дніпродзержинської та Кременчуцької гідроелектростанцій та неконтрольованим переміщенням великої маси води, яка несе руйнування та затоплення великих територій.

Наслідки таких аварій:

 

Як підготуватись до катастрофічного затоплення

Уточніть в органах місцевого самоврядування або найближчому житлово-експлуатаційному підприємстві, чи потрапляє район, де Ви мешкаєте, в зону дії хвилі прориву та можливого катастрофічного затоплення.

Дізнайтесь про місця збору евакуйованих, місце розташування найближчого збірного евакуаційного пункту та маршрут виходу до нього.

Складіть перелік документів, цінностей та речей, які необхідно взяти з собою при евакуації.

Вивчіть самі та ознайомте Вашу родину з правилами поведінки при катастрофічному затопленні.

 

Як діяти при загрозі катастрофічного затоплення

При отриманні інформації про загрозу катастрофічного затоплення та початок евакуації невідкладно виходьте (виїжджайте) з небезпечної зони у визначений безпечний район, до збірного евакуаційного пункту, або на підвищені ділянки місцевості.

Візьміть з собою документи, цінності, предмети першої необхідності та запас продуктів харчування на 2 – 3 доби.

Частину майна, яке необхідно зберегти від затоплення, але не можна взяти з собою, перенесіть на дах, або верхні поверхи будинку.

Залишаючи помешкання вимкніть електро-, водо-, газопостачання, щільно закрийте вікна, двері, вентиляційні та інші отвори.

 

 

Як діяти при катастрофічному затопленні

При раптовому затопленні для спасіння від удару хвилі прориву негайно займіть найближче підвищене місце, заберіться на велике дерево або підніміться на верхній поверх стійкої будівлі.

У разі перебування у воді, при наближенні хвилі прориву пірніть на глибину при основі хвилі.

Якщо Ваше помешкання затоплено відключіть електроживлення, подайте сигнал про перебування у будинку (квартирі) людей, для цього вивісьте за вікно вдень яскраву тканину, а вночі – ліхтар.

Для отримання інформації використовуйте радіоприймач з автономним живленням. Найбільш цінне майно підніміть на верхні поверхи та горища.

Завдяки пильності можна запобігти теракту!

Найбільш вірогідними цілями терористичних атак є місця масового перебування людей та об'єкти підвищеної небезпеки. Типова зброя терористів – замасковані вибухові пристрої. Отже, з метою попередження вибуху необхідно:

     

При виявленні вибухового пристрою або підозрілої речі необхідно:

     

У разі вибуху (спрацювання вибухового пристрою) необхідно:

     

Якщо в результаті вибуху важким предметом притиснуло будь-яку частину тіла, необхідно:

     

Слід пам'ятати, що одразу після повідомлення про вибух аварійно-рятувальними підрозділами розпочинаються роботи щодо визволення постраждалих з-під завалів.

На жаль в Україні ніколи не публікували повні статистичні дані про загибель людей (особливо дітей), які підірвалися на іржавому металі Великої Вітчизняної війни. Але факт залишається фактом - декілька загиблих у рік - трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку в пункт прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.

 

Доречи, знайти сьогодні «небезпечну іграшку» можна практично скрізь: в лісі, в старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі і навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобні вибухівки, що можуть з’явитися на вулицях міст і селищ визначити набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами досить актуальним.

 

Тому, фахівці цивільного захисту рекомендують вихователям, вчителям і батькам обов’язково проводити з дітьми бесіди щодо поводження з невідомими предметами і механізмами.

 

Як правило, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі люди негайно викликають фахівців, які убезпечують район і знешкоджують небезпечні знахідки в установленому порядку. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх на страшні експерименти. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір. Тому так важливо пояснити наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.

 

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

- Наближатися до предмету;

 

- Пересувати його або брати в руки;

 

- Розряджати, кидати, ударяти по ньому;

 

- Розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;

 

- Приносити предмет до дому, у табір, школу.

 

Необхідно негайно повідомити Державну Службу з Надзвичайних  Ситуацій  по телефону 101,   міліцію по телефону 102  або дорослих про знахідку!