ТРЕБА ПОМ'ЯТАТИ, ЩО ПРОВІДНОЮ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ Є ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ, ГРА ШИРОКО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЯК САМОСТІЙНА ФОРМА РОБОТИ З ДІТЬМИ ТА ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ І МЕТОД РОЗВИТКУ, ВИХОВАННЯ І НАВЧАННЯ В ІНШИХ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ФОРМАХ. ПРІОРИТЕТ НАДАЄТЬСЯ ТВОРЧИМ ІГРАМ (СЮЖЕТНО-РОЛЬОВІ, БУДІВЕЛЬНО-КОНСТРУКТИВНІ, ІГРИ-ДРАМАТИЗАЦІЇ ТА ІНСЦЕНІВКИ, ІГРИ З ЕЛЕМЕНТАМИ ПРАЦІ ТА ХУДОЖНЬОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ) ТА ІГРАМ З ПРАВИЛАМИ (ДИДАКТИЧНІ, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ, РУХЛИВІ, ХОРОВОДНІ ТОЩО). 
ПЕРЕОРІЄНТАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В СУЧАСНОМУ ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ НА РОЗВИТОК ДИТЯЧОЇ ОСОБИСТОСТІ НАДАЄ ОСОБЛИВОЇ ВАГИ ТАКИМ ФОРМАМ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНИКА ЯК ЙОГО САМОСТІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА З НИМ. 
САМОСТІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДІТЕЙ ОРГАНІЗУЄТЬСЯ В УСІХ ВІКОВИХ ГРУПАХ ЩОДНЯ В ПЕРШІЙ ТА ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ДНЯ. ПРОТЯГОМ ДНЯ ПОЄДНУЮТЬСЯ РІЗНІ ЗА ЗМІСТОВОЮ НАПРАВЛЕНІСТЮ ЇЇ ВИДИ (ХУДОЖНЯ, 
РУХОВА, МОВЛЕННЄВА, ІГРОВА, ТРУДОВА, ДОСЛІДНИЦЬКА ТА ІН.) ТА ПОСТУПОВО ЗАЛУЧАЮТЬСЯ ДО УЧАСТІ В НИХ ВСІ ДІТИ ДАНОЇ ГРУПИ. ЗМІСТ ТА РІВЕНЬ САМОСТІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД ЇХНЬОГО 
ДОСВІДУ, ЗАПАСУ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК, РІВНЯ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ УЯВИ, САМОСТІЙНОСТІ, ІНІЦІАТИВИ, ОРГАНІЗАТОРСЬКИХ ЗДІБНОСТЕЙ, А ТАКОЖ ВІД НАЯВНОЇ МАТЕРІАЛЬНОЇ БАЗИ ТА ЯКОСТІ ПЕДАГОГІЧНОГО 
КЕРІВНИЦТВА. ОРГАНІЗОВАНЕ ПРОВЕДЕННЯ ЦІЄЇ ФОРМИ РОБОТИ ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ ЯК БЕЗПОСЕРЕДНІМ, ТАК І ОПОСЕРЕДКОВАНИМ КЕРІВНИЦТВОМ З БОКУ ВИХОВАТЕЛЯ. 
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА З ДІТЬМИ ЯК САМОСТІЙНА ОРГАНІЗАЦІЙНА ФОРМА ПРОВОДИТЬСЯ З ДІТЬМИ ВСІХ ВІКОВИХ ГРУП У ВІЛЬНІ ГОДИНИ (ПІД ЧАС РАНКОВОГО ПРИЙОМУ, ПРОГУЛЯНОК ТОЩО) В ПРИМІЩЕННЯХ І НА СВІЖОМУ ПОВІТРІ. ВОНА ОРГАНІЗУЄТЬСЯ З МЕТОЮ АКТИВІЗАЦІЇ ПАСИВНИХ ДІТЕЙ, ДОДАТКОВИХ ЗАНЯТЬ З ОКРЕМИМИ ДІТЬМИ (НОВЕНЬКИМИ, ТИМИ, ЩО ЧАСТО ПРОПУСКАЮТЬ ЧЕРЕЗ ХВОРОБУ, ІНШІ ПРИЧИНИ ТА ГІРШЕ ЗАСВОЮЮТЬ ПРОГРАМОВИЙ МАТЕРІАЛ ПІД ЧАС ФРОНТАЛЬНОЇ РОБОТИ). 
НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС В ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ ОРГАНІЗОВУЄТЬСЯ У РОЗВИВАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ, ЯКЕ УТВОРЮЄТЬСЯ СУКУПНІСТЮ ПРИРОДНИХ, ПРЕДМЕТНИХ, СОЦІАЛЬНИХ УМОВ ТА ПРОСТОРОМ ВЛАСНОГО "Я" ДИТИНИ. ПРАКТИЧНІ ЗУСИЛЛЯ ПЕДАГОГІВ ПО ЙОГО СТВОРЕННЮ І ВИКОРИСТАННЮ ПІДПОРЯДКОВУЮТЬСЯ ІНТЕРЕСАМ ДИТИНИ ТА ЛІНІЯМ ЇЇ РОЗВИТКУ У РІЗНИХ СФЕРАХ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ. СЕРЕДОВИЩЕ ЗБАГАЧУЄТЬСЯ ЗА РАХУНОК НЕ ЛИШЕ КІЛЬКІСНОГО НАКОПИЧЕННЯ, А Й ЧЕРЕЗ ПОКРАЩЕННЯ ЯКІСНИХ ПАРАМЕТРІВ: ЕСТЕТИЧНОСТІ, ГІГІЄНІЧНОСТІ, КОМФОРТНОСТІ, ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ 
НАДІЙНОСТІ ТА БЕЗПЕКИ, ВІДКРИТОСТІ ДО ЗМІН ТА ДИНАМІЧНОСТІ, ВІДПОВІДНОСТІ ВІКОВИМ ТА СТАТЕВИМ ОСОБЛИВОСТЯМ ДІТЕЙ, ПРОБЛЕМНОЇ НАСИЧЕНОСТІ ТОЩО. ВИХОВАТЕЛІ ДБАЮТЬ ПРО ТЕ, ЩОБ ДІТИ ВІЛЬНО ОРІЄНТУВАЛИСЯ У СТВОРЕНОМУ СЕРЕДОВИЩІ, МАЛИ ВІЛЬНИЙ ДОСТУП ДО ВСІХ ЙОГО СКЛАДОВИХ, УМІЛИ САМОСТІЙНО ДІЯТИ В НЬОМУ, ДОДЕРЖУЮЧИСЬ НОРМ І ПРАВИЛ ПЕРЕБУВАННЯ В РІЗНИХ ОСЕРЕДКАХ ТА КОРИСТУВАННЯ МАТЕРІАЛАМИ, ОБЛАДНАННЯМ.